10 грудня в приміщенні Новосанжарської публічної бібліотеки Новосанжарської селищної ради відбулася презентація книги Тамари Сенчук «Одна коза та дві буханки хліба» про те, як її родина пережила Голодомор 1932-1933 років. До книги також увійшли інші родинні історії періоду панування в Україні радянської влади. Книга вийшла в Італії в 2016 році та викликала неабиякий резонанс. Після її прочитання італійці дізналися про геноцид українців, що не залишило читачів байдужими до нашої історії та спонукало їх вивчати її детальніше, студенти писали на основі книги реферати та дипломні роботи. Наразі пані Тамара збирається перекласти книгу українською та видати на Батьківщині.
В книзі є розповіді про те, як 2 буханки хліба, які дідусь авторки – робітник залізничного вокзалу в Харкові, майже щодня відвозив родині в село, причепившись до вагона потяга, та кілька мішків сушених яблук, схованих в колодязі, врятували її велику родину від голодної смерті. Також є розповідь про козу, яку купили коли народилася пані Тамара, щоб дитині було що їсти, і яку не мали можливості зарізати, коли та перестала давати молоко, бо була заборона на це на державному рівні. Вразила історія про те, як авторка ще дитиною поправила на уроці вчителя історії, коли той розповідав про те, що колективізація було добровільною та стала благом для українців. Вона голосно заявила, що вчитель говорить неправду і що колективізація була примусовою, оскільки постійно чула від рідних реальні факти про голодомори, колективізацію та розкуркулювання. Після цього до її батька прийшов цей вчитель історії та попросив батька змусити доньку мовчати.
Підсумовуючи презентацію пані Тамара наголосила, що історія України, геноцид українців постійно повторюється і ворог один і той же, тому, що українці її не вивчають та не роблять висновків. Вона закликала пам’ятати та записувати власні родинні історії, щоб зберегти їх для нащадків не лише як пам’ять, а як науку ніколи не довіряти кровожерливому сусіду нашої країни і тим, хто закликає до миру з ним.
Наприкінці зустрічі місцевий поет Віталій Чепіжний подарував авторці свою нову збірку «Іще не все написано про все», продекламувавши декілька поезій на тему боротьби України з вічним та незмінним ворогом, який намагається відібрати нашу землю, нашу свободу та незалежність.